ѕрограма д≥¤льност≥ Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї з протид≥њ корупц≥њ в органах влади ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ї розроблена на базових принципах дес¤ти јнтикорупц≥йних ≥н≥ц≥атив ѕрезидента ”крањни, ѕостановах аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, наказ≥в ћ≥н≥стерства ¬нутр≥шн≥х —прав ”крањни, —лужби безпеки ”крањни та √енеральноњ ѕрокуратури ”крањни.

¬иконанн¤ ¤коњ Ї довгостроковою, загальнодержавною та сусп≥льно необх≥дною метою у дос¤гненн≥ д≥йсно ефективного засобу запоб≥ганн¤ корупц≥йним д≥¤м державних службовц≥в ус≥х р≥вн≥в.

ќсновною метою економ≥ко-правових, юридичних та правозахисних п≥дрозд≥л≥в Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї Ї поновленн¤ «аконних прав та ≥нтерес≥в ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б ¤к≥ порушен≥ корупц≥йними д≥¤нн¤ми державних службовц≥в ус≥х р≥вн≥в та сп≥вроб≥тник≥в орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, через ви¤вленн¤ та оприлюдненн¤ ус≥х про¤в≥в корупц≥йних д≥¤нь через сусп≥льне рад≥о ≥ телебаченн¤, а також друкованих засобах масовоњ ≥нформац≥њ та ≤нтернет ресурс≥в за п≥дтримки та допомоги орган≥в ≥ п≥дрозд≥л≥в правоохоронних ≥ силових структур ”крањни.

ƒержавою визначен≥ правов≥ та орган≥зац≥йн≥ засади запоб≥ганн¤ корупц≥њ ¤к≥ повн≥стю п≥дтримуютьс¤ сп≥вроб≥тниками Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї п≥д час зд≥йсненн¤ службових повноважень та розробц≥ документ≥в громадського контролю за д≥¤льн≥стю влади з метою унеможливленн¤ всевладд¤, свав≥лл¤ та корупц≥њ орган≥в влади та њњ окремих представник≥в.

1 с≥чн¤ 2006 року ”крањна приЇдналась до √рупи держав по боротьб≥ з корупц≥Їю (GRECO), головною метою √рупи Ї удосконаленн¤ компетентност≥ њњ член≥в у боротьб≥ з корупц≥Їю дл¤ вжитт¤ заход≥в через динам≥чний процес сп≥льного оц≥нюванн¤ метод≥в проведенн¤ та однакового впливу зг≥дно з њхн≥ми зобов'¤занн¤ми у ц≥й сфер≥. ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети √рупа спостер≥гаЇ за дотриманн¤м ер≥вних принцип≥в боротьби з корупц≥Їю, ¤к≥ прийн¤т≥ ом≥тетом м≥н≥стр≥в –ади ™вропи 6 листопада 1997 року, а також спостер≥гаЇ за впровадженн¤м м≥жнародних законодавчих документ≥в, прийн¤тих в≥дпов≥дно до програми д≥й боротьби з корупц≥Їю, зг≥дно з положенн¤ми ћ≥жнародного права.

÷е в≥дпов≥дальний крок ¤кий маЇ об'Їднати не т≥льки державн≥ установи у питанн¤х протид≥њ корупц≥њ, а стати основою за дл¤ об'Їднанн¤ ус≥х прогресивних сил украњнського сусп≥льства.

√оловною метою виконанн¤ ѕрограми Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї Ї повна та всеб≥чна п≥дтримка онцепц≥њ подоланн¤ корупц≥њ в ”крањн≥ ЂЌа шл¤ху до доброчесност≥ї схваленою ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 11 вересн¤ 2006 р. є742/2006 р.

Ѕеручи до уваги стан протид≥њ корупц≥њ в ”крањн≥ ”каз ѕрезидента ”крањни є 1101/2008 ѕро р≥шенн¤ –ади нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни в≥д 31 жовтн¤ 2008 року Ђѕро стан протид≥њ корупц≥њ в ”крањн≥ї.

Ђ—лужба економ≥чноњ безпекиї приЇднуЇтьс¤ та все ц≥ло п≥дтримуЇ заходи щодо реал≥зац≥њ нац≥ональноњ антикорупц≥йноњ стратег≥њ та ≥нституц≥йного забезпеченн¤ ц≥л≥сноњ антикорупц≥йноњ пол≥тики схваленоњ ”казом ѕрезидента ”крањни є414/2008.

ƒ≥¤льн≥сть Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї спр¤мована на включенн¤ њњ в систему запоб≥ганн¤ корупц≥йним д≥¤м на основ≥ ч≥ткоњ правовоњ регламентац≥њ д≥¤льност≥ державних орган≥в, служб ≥ ос≥б, уповноважених на виконанн¤ гарант≥й та ≥нтерес≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б, порушенн¤ ¤ких т¤гне за собою насл≥дки обумовлен≥ «аконом ”крањни Ђѕро боротьбу з корупц≥Їюї є356/95 ¬– в≥д 05.10.1995 р.

—п≥вроб≥тники орган≥зац≥њ через п≥дписанн¤ ”год Ђѕро сп≥льну д≥¤льн≥сть у запоб≥ганн≥ корупц≥њ та включенн¤ в систему запоб≥ганн¤ корупц≥њ ≥ усуненн¤ насл≥дк≥в корупц≥йних д≥¤нь державних службовц≥в ус≥х р≥вн≥в та сп≥вроб≥тник≥в орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ за јнтикорупц≥йною ≥н≥ц≥ативою ѕрезидента ”крањниї (ƒодаток 7) мають мету зм≥нити громадську св≥дом≥сть та втрачену активн≥сть в антикорупц≥йних д≥¤х ¤ка сформувалас¤ через знев≥ру та

сусп≥льну апат≥ю б≥льшост≥ населенн¤ та створити ¬сеукрањнську √ромадську ѕравозахисну ќрган≥зац≥ю Ђ—лужба економ≥чноњ безпеки ”крањниї.

1. ≤стор≥¤ орган≥зац≥њ.

Ђ—лужба економ≥чноњ безпекиї створена р≥шенн¤м загальних «бор≥в «асновник≥в в≥д 23 листопада 1999 року (ƒодаток 9).

Ђ—лужба економ≥чноњ безпекиї Ї членом √лобального ƒоговору ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й ≥ бере участь в проваджен≥ дес¤ти принцип≥в √лобального ƒоговору в ”крањн≥.

ќсновною метою д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ Ї проведенн¤ заход≥в з протид≥њ корупц≥њ в органах влади ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤, наданн¤ допомоги органам ≥ п≥дрозд≥лам правоохоронних та силових структур у визначен≥ правових та орган≥зац≥йних засад запоб≥ганн¤ корупц≥њ, ви¤вленн¤ та оприлюдненн¤ њњ про¤в≥в, поновленн¤ законних прав та ≥нтерес≥в ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б, усуненн¤ насл≥дк≥в корупц≥йних д≥¤нь державних службовц≥в вс≥х р≥вн≥в та сп≥вроб≥тник≥в орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. «абезпечуючи та поважаючи права людини, проголошен≥ на м≥жнародному р≥вн≥.

«а дл¤ зд≥йсненн¤ основноњ мети д≥¤льност≥, орган≥зац≥¤ у в≥дпов≥дност≥ до чинного законодавства ”крањни маЇ право: виступати учасником цив≥льно-правових в≥дносин, набувати майнов≥ ≥ немайнов≥ права; представл¤ти ≥ захищати своњ законн≥ ≥нтереси та законн≥ ≥нтереси своњх член≥в (учасник≥в) у державних та громадських органах; брати участь у пол≥тичн≥й д≥¤льност≥, проводити масов≥ заходи (збори, м≥тинги, демонстрац≥њ тощо); ≥дейно, орган≥зац≥йно та матер≥ально п≥дтримувати ≥нш≥ об'Їднанн¤ громад¤н, надавати допомогу в њх створенн≥; створювати установи та орган≥зац≥њ; одержувати в≥д орган≥в державноњ влади ≥ управл≥нн¤ та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ ≥нформац≥ю, необх≥дну дл¤ реал≥зац≥њ своњх ц≥лей ≥ завдань; вносити пропозиц≥њ до орган≥в влади ≥ управл≥нн¤; розповсюджувати ≥нформац≥ю ≥ пропагувати своњ ≥дењ та ц≥л≥; засновувати засоби масовоњ ≥нформац≥њ.

–ег≥ональна структура орган≥зац≥њ сформована правозахисними п≥дрозд≥лами з метою координац≥њ роботи та визначенн¤м основних пр≥оритет≥в д≥¤льност≥ через громадськ≥ приймальн≥ ¤к≥ в≥дкрит≥ сп≥вроб≥тниками орган≥зац≥њ проводитьс¤ просв≥тницька робота та руйнуЇтьс¤ громадська думка створена в сусп≥льств≥ стереотипами терпимого ставленн¤ до корупц≥њ, визначаЇтьс¤ сусп≥льна шкода корупц≥њ та готовн≥сть громад¤н протид≥¤ти вибору корупц≥йних шл¤х≥в розв'¤занн¤ проблем, ¤к≥ привод¤ть до нездатност≥ њх самих брати активну участь в антикорупц≥йних д≥¤х, вказуючи тим самим на слабк≥сть ≥нститут≥в громадського сусп≥льства.

«а свою д≥¤льн≥сть сп≥вроб≥тники орган≥зац≥њ були в≥дзначен≥ державними нагородами та в≥дзнаками ћ¬—.

—п≥вроб≥тники та агенти орган≥зац≥њ беруть активну участь у д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ та њњ п≥дрозд≥л≥в з питань консультац≥й ≥ роз'¤снень з юридичних питань, складанн¤ за¤в, скарг та ≥нших документ≥в правового характеру, зд≥йснюють представницьку д≥¤льн≥сть. ќрган≥зац≥¤ встановлюЇ та п≥дтримуЇ м≥жнародн≥ контракти ≥ зв'¤зки з ≥ноземними юридичними та ф≥зичними особами в ≥нтересах орган≥зац≥њ в≥дпов≥дно до статутних ц≥л≥й ≥ завдань.

« першого дн¤ роботи орган≥зац≥ю очолюЇ √олова Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї узнЇцов ќлександр ћиколайович.

2. —труктура, прийн¤тт¤ р≥шень ≥ функц≥онуванн¤ орган≥зац≥њ.

÷¤ програма не регламентуЇ д≥¤льн≥сть, а ¤вл¤Ї собою опис засад д≥¤льност≥ Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї, тлумаченн¤ нам≥р≥в, ц≥л≥й, завдань та механ≥зму њх впровадженн¤ на вс≥х стад≥¤х реал≥зац≥њ. ƒ≥¤льн≥сть орган≥зац≥њ регламентуЇтьс¤ њњ статутом та ≥ншими документами, ¤к≥ приймаютьс¤ кер≥вником Ц √оловою Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї, а саме: його р≥шенн¤ми та наказами, без обмежень. ер≥вник орган≥зац≥њ може делегувати окрем≥ повноваженн¤ та функц≥њ в тих випадках, коли це передбачено статутом орган≥зац≥њ, а саме за дорученн¤м начальникам правозахисних п≥дрозд≥л≥в у м≥стах ”крањни та за межами ”крањни.

–≥шенн¤ з основних питань, що стосуютьс¤ вс≥Їњ орган≥зац≥њ, зокрема, пр≥оритетн≥ напр¤мки д≥¤льност≥ та затвердженн¤ кошторису дл¤ ф≥нансового забезпеченн¤ виконанн¤ статутних завдань, тощо ухвалюютьс¤ √оловою Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї без обмежень.

¬иконанн¤ ц≥Їњ програми потребуЇ п≥дтримки та участ≥ в д≥¤льност≥ ус≥х зац≥кавлених фах≥вц≥в, сп≥вроб≥тник≥в державних та комерц≥йних структур ¤к≥ под≥л¤ють основн≥ напр¤мки та принципи з подоланн¤ корупц≥њ.

Ђ—лужба економ≥чноњ безпекиї зд≥йснюЇ наб≥р сп≥вроб≥тник≥в, учасник≥в та агент≥в до вс≥х п≥дрозд≥л≥в.

¬нутр≥шн¤ структура орган≥зац≥њ

Ќа умовах ћеморандуму про умови сп≥вроб≥тництва затвердженого √оловою Ђ—лужби економ≥чноњ безпеки.

Ќачальники правозахисних п≥дрозд≥л≥в призначен≥ наказом √олови Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї, забезпечують виконанн¤ прийн¤тих √оловою р≥шень та спри¤ють поповненню кадрового складу орган≥зац≥њ шл¤хом прийн¤тт¤ нових учасник≥в. ѕравозахисн≥ п≥дрозд≥ли безпосередньо виконують р≥шенн¤ √олови за визначеними напр¤мками, забезпечують њх виконанн¤ в м≥сцевих п≥дрозд≥лах орган≥зац≥њ, з ¤кими п≥дтримують взаЇмод≥ю ≥ сп≥впрацю.

ƒл¤ упровадженн¤ економ≥чних та законодавчих ≥н≥ц≥атив Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї в д≥¤льност≥ м≥сцевих громад, прийн¤то р≥шенн¤ створити ѕравозахисн≥ п≥дрозд≥ли, Ђ√оловне управл≥нн¤ протид≥њ корупц≥њ в органах влади ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ї та по одному у кожному з 456 м≥ст ”крањни. (ѕерел≥к м≥ст та чисельн≥сть)

ѕринципи функц≥онуванн¤ м≥ських ѕравозахисних п≥дрозд≥л≥в Ї аналог≥чними принципу функц≥онуванн¤ орган≥зац≥њ з т≥Їю в≥дм≥нн≥стю, що питанн¤, ¤к≥ порушуютьс¤ на м≥сцевому р≥вн≥ начальником п≥дрозд≥лу, або уповноваженою особою, можуть подаватис¤ у вигл¤д≥ пропозиц≥й до орган≥в м≥сцевоњ влади, та до м≥сцевих орган≥в силових структур, ¤к≥ координують роботу з виконавчими структурами на м≥сц¤х.

¬ свою чергу кожний сп≥вроб≥тник та агент орган≥зац≥њ, ¤кий перебуваЇ в њњ склад≥ може безпосередньо звертатис¤ з пропозиц≥¤ми до кер≥вника Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї та його представник≥в в будь ¤кому м≥ст≥ та рег≥он≥ ”крањни та за њњ межами.

ќсновою ѕравозахисного п≥дрозд≥лу Ї сп≥вроб≥тники, агенти та експерти ¤к≥ приймаютьс¤ до Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї на п≥дстав≥ ÷ив≥льних угод, за поданн¤м начальника ѕравозахисного п≥дрозд≥лу ¤кий призначаЇтьс¤ на посаду наказом або р≥шенн¤м √олови Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї, та в≥дкомандировуютьс¤ до м≥сц¤ призначенн¤.

—клад ѕравозахисного п≥дрозд≥лу узгоджено у к≥лькост≥ та затверджено перел≥ком (ƒодаток 6).

ѕравозахисний п≥дрозд≥л не Ї юридичною особою, не маЇ свого рахунку в установах банку не Ї самост≥йним, д≥Ї за дорученн¤ми √олови Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї та д≥Ї на п≥дстав≥ внунт≥шнього положенн¤ про правозахисний п≥дрозд≥л (ƒодаток 8).

ƒ≥¤льн≥сть ќрган≥зац≥њ ірунтуЇтьс¤ на засадах самоорган≥зац≥њ њњ сп≥вроб≥тник≥в, ѕравозахисний п≥дрозд≥л утримуЇтьс¤ за рахунок кошт≥в отриманих в≥д господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дрозд≥лу зарахованих на рахунки Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї, кошти спр¤мовуютьс¤ на виконанн¤ —татутних завдань Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї. ”с≥ господарськ≥ угоди затверджуЇ √олова Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї, або уповноважена особа за дорученн¤м √олови.

3. Ѕазов≥ ц≥нност≥ та принципи д≥¤льност≥.

ƒ≥¤льн≥сть Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї спр¤мована на створенн¤ новоњ системи ™вропейського в≥дкритого д≥алогу м≥ж владою та сусп≥льством в ≥нтересах украњнських громад¤н ≥ поступального розвитку ”крањни. ѕринцип д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ базуЇтьс¤ на конституц≥йних гарант≥¤х р≥вност≥ прав ≥ свобод громад¤н ”крањни, розвиток взаЇмод≥њ з г≥лками влади, силовими структурами, органами ≥ п≥дрозд≥лами ћ¬—, —Ѕ”, ѕрокуратури ”крањни з питань економ≥чноњ безпеки та захисту в≥д корупц≥њ √ромад¤н ”крањни.

Ќашим принципом в робот≥ Ї прозор≥сть прийн¤тт¤ р≥шень, що реал≥зуЇтьс¤ через широке та всеб≥чне обговоренн¤ питань д≥¤льност≥, а також активноњ участ≥ сп≥вроб≥тник≥в орган≥зац≥њ в реал≥зац≥њ статутних завдань.

ќсновними об'Їднуючими мотивами розширенн¤ лав Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї, Ї збереженн¤ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ≥ ун≥тарност≥ держави, т≥сний зв'¤зок з державними ”становами, силовими структурами та м≥сцевими √ромадами через п≥дписанн¤ ”год Ђѕро сп≥льну д≥¤льн≥сть у запоб≥ганн≥ корупц≥њ та включенн¤ в систему запоб≥ганн¤ корупц≥њ ≥ усуненн¤ насл≥дк≥в корупц≥йних д≥¤нь державних службовц≥в ус≥х р≥вн≥в та сп≥вроб≥тник≥в орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ за јнтикорупц≥йною ≥н≥ц≥ативою ѕрезидента ”крањниї.

ћи т≥сно пов'¤зуЇмо розвиток орган≥зац≥њ з розвитком ≥ процв≥танн¤м нашоњ крањни.

”крањна нараз≥ проходить важливий пер≥од реал≥зац≥њ своЇњ ц≥л≥ щодо п≥двищенн¤ р≥вн¤ соц≥ального, економ≥чного та демократичного житт¤ до р≥вн¤, визначеного в ÷≥л¤х –озвитку “ис¤чол≥тт¤ та в≥дпов≥дного ™вропейським стандартам.

Ѕазов≥ ц≥нност≥ та принципи ірунтуютьс¤ виход¤чи з участ≥ у √лобальному ƒоговор≥ ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й й публ≥чн≥й п≥дтримц≥ √лобального ƒоговору в ”крањн≥ та його дес¤ти принцип≥в у своњй д≥¤льност≥, ≥нформац≥йних заходах, комун≥кативн≥й та щоденн≥й д≥¤льност≥ та п≥дтримки јнтикорупц≥йних ≥н≥ц≥атив ѕрезидента ”крањни.

ѕрезентац≥¤ √лобального ƒоговору ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й в ”крањн≥ в≥дбулас¤ 26 кв≥тн¤ 2006 року за п≥дтримки пров≥дних украњнських та м≥жнародних компан≥й та високих посадовц≥в ”р¤ду ”крањни.

ќсновн≥ базов≥ принципи √лобального ƒоговору:

ѕринципи прав людини

ѕринцип 1: омпан≥њ повинн≥ забезпечувати та поважати захист прав людини, проголошених на м≥жнародному р≥вн≥.
ѕринцип 2: омпан≥њ повинн≥ забезпечувати, щоб њхн¤ власна д≥¤льн≥сть не спри¤ла порушенню прав людини.

ѕринципи прац≥

ѕринцип 3: омпан≥њ повинн≥ п≥дтримувати свободу з≥брань ≥ д≥Їве визнанн¤ права на колективн≥ угоди.
ѕринцип 4: омпан≥њ повинн≥ спри¤ти викор≥ненню примусовоњ або обов'¤зковоњ прац≥.
ѕринцип 5: омпан≥њ повинн≥ спри¤ти д≥Ївому викор≥ненню дит¤чоњ прац≥.
ѕринцип 6: омпан≥њ повинн≥ спри¤ти д≥Ївому викор≥ненню дискрим≥нац≥њ стосовно зайн¤тост≥ та працевлаштуванн¤.

≈колог≥чн≥ ѕринципи

ѕринцип 7: омпан≥њ повинн≥ дотримуватис¤ обережних п≥дход≥в до еколог≥чних проблем.
ѕринцип 8: омпан≥њ повинн≥ ≥н≥ц≥ювати поширенн¤ еколог≥чноњ в≥дпов≥дальност≥.
ѕринцип 9: омпан≥њ повинн≥ стимулювати розвиток ≥ розповсюдженн¤ еколог≥чно чистих технолог≥й.

јнтикорупц≥йний ѕринцип

ѕринцип 10: омпан≥њ повинн≥ протид≥¤ти будь-¤ким формам корупц≥њ, включаючи здирництво.

√лобальний ƒогов≥р Ц це не звичайна јгенц≥¤ ќќЌ, а мережа, що ≥снуЇ з метою розвитку ≥н≥ц≥ативи. ¬ њњ основ≥ Ц ”правл≥нн¤ √лобального ƒоговору, до складу ¤кого вход¤ть ш≥сть јгенц≥й ќќЌ Ц ”правл≥нн¤ ¬ерховного ом≥сара ќќЌ з прав людини (OHCHR), ћ≥жнародна орган≥зац≥¤ прац≥ (ћќѕ), ≈колог≥чна програма ќќЌ (UNEP), ѕрограма розвитку ќќЌ (ѕ–ќќЌ), ќрган≥зац≥¤ промислового розвитку ќќЌ (UNIDO), а також ”правл≥нн¤ ќќЌ з наркотик≥в ≥ злочинност≥ (UNODC).

ќтже, принципи ≥ ц≥нност≥, ¤к≥ ми захищаЇмо:

- верховенство права, гарантуванн¤ особистоњ безпеки та економ≥чноњ безпеки кожного √ромад¤нина ”крањни;

- орган≥зац≥њ економ≥чноњ безпеки б≥знесу в≥д корумпованоњ влади;

- в≥д незаконного пересл≥дуванн¤ та використанн¤ влади дл¤ тиску, неправом≥рного застосуванн¤ владних повноважень;

- проведенн¤ демократичних, в≥льних ≥ чесних вироб≥в;

- незалежн≥сть та неупереджен≥сть судочинства;

- свободу слова.

ћи переконан≥, що розвиток добробуту маЇ ірунтуватис¤ виключно на засадах свободи, ¤ка Ї основою життЇд≥¤льност≥.

«азначен≥ вище принципи мають глобальний характер, ут≥м, вони можуть бути реал≥зован≥ через зусилл¤ орган≥зац≥њ ¤к частини громади ”крањни. “ому в≥дпов≥дно до принцип≥в демократ≥њ ми шукаЇмо можливост≥ консол≥дац≥њ та групуванн¤. ¬ажливо, щоб ц≥ об'Їднуюч≥ процеси були добров≥льними.

4. ћета ≥ завданн¤.

¬ кожному сусп≥льств≥ ≥снуЇ соц≥ально активна категор≥¤ населенн¤. ћи ставимо за мету згрупувати таких людей, ¤к≥ усв≥домл¤ть себе частиною ќрган≥зац≥њ, Їдина вол¤ ¤коњ здатна долати будь-¤ку перешкоду. –оль нашоњ орган≥зац≥њ у цих процесах - об'Їднуюча.

÷≥ ц≥л≥, виход¤чи ≥з задекларованих вище ц≥нностей та принцип≥в, поЇднуютьс¤ в пошук можливостей самореал≥зац≥њ, розкритт¤ позитивного потенц≥алу кожноњ людини саме у своњй крањн≥. јдже метою нашоњ д≥¤льност≥ Ї також спри¤нн¤ реал≥зац≥њ украњнських талант≥в: досл≥джень вчених, проект≥в та творчих особистостей в р≥зних сферах бутт¤. “алант ≥ особиста активн≥сть Ї запорукою усп≥ху, що посилюЇ в≥ру громад¤н в зм≥ну житт¤ на краще ≥ привертаЇ њх до участ≥ у сп≥льн≥й д≥¤льност≥.

«авданн¤ орган≥зац≥њ:

1. ѕереведенн¤ з державного до громадського сектору низки державних програм, ¤к≥ з р≥зних причин неефективно реал≥зуютьс¤ державними органами. ќрган≥зац≥¤ може ефективн≥ше працювати ≥ залучати кошти з недержавних джерел дл¤ запровадженн¤ програм в област¤х, права, економ≥чноњ та юридичноњ безпеки.

2. «ахист ≥нтерес≥в громад¤н в органах державноњ влади шл¤хом п≥дтримки в судах.

3. «апровадженн¤ та активне використанн¤ консультац≥й з питань економ≥чноњ безпеки, на початкових етапах розробки документ≥в державного значенн¤, коли Ї шанс, що його можна узгодити на користь орган≥зац≥њ.

4. Ќалагодженн¤ сп≥впрац≥ орган≥в влади з громадськими ≥нституц≥¤ми по найширшому колу питань. ќрган≥зац≥¤ може надавати своњ висновки, експертн≥ оц≥нки, приймати участь в п≥дготовц≥ проект≥в закон≥в.

¬≥д чиновник≥в ми оч≥куЇмо готовн≥сть прийн¤ти представник≥в зац≥кавленоњ сторони та в найб≥льш конструктивному формат≥ орган≥зувати обговоренн¤ проблеми. “аким чином встановлюЇтьс¤ режим д≥алогу.

5. —творенн¤ умов в≥льного доступу орган≥зац≥њ до ≥нформац≥њ Ц сусп≥льного рад≥о ≥ телебаченн¤, а також друкованих «ћ≤ та ≤нтернет ресурс≥в.

6. —при¤нн¤ реал≥зац≥њ адм≥н≥стративноњ, територ≥альноњ та бюджетноњ реформ дл¤ децентрал≥зац≥њ владних повноважень.

7. —при¤нн¤ розвитку м≥сцевих економ≥к та громад шл¤хом створенн¤ ѕравозахисних п≥дрозд≥л≥в дл¤ провадженн¤ програм рег≥онального розвитку.

8. «д≥йсненн¤ √ромадського контролю за д≥¤льн≥стю влади, шл¤хом створенн¤ тематичних робочих груп з метою унеможливленн¤ всевладд¤, свав≥лл¤ та корупц≥њ орган≥в влади та њњ окремих представник≥в.

«азначен≥ завданн¤ мають виконуватис¤ не обмеженим колом ос≥б, а пост≥йним залученн¤м зац≥кавлених та компетентних громад¤н й ≥нституц≥й здатних реал≥зовувати в≥дпов≥дн≥ ц≥л≥ ≥ завданн¤.

5. Ќаша д≥¤льн≥сть.

јргументац≥¤ на користь антикорупц≥йних д≥й, незалежно в≥д форми, ¤ку мають корупц≥йн≥ д≥њ, безперечно, що завжди ≥снуЇ ризик з юридичноњ точки зору. –≥зн≥ форми корупц≥њ не лише протизаконн≥ у б≥льшост≥ св≥тових юрисдикц≥й Ц все част≥ше незаконним стаЇ зд≥йсненн¤ компан≥¤ми корупц≥йних д≥й у ≥нших крањнах. ѕринцип, що пропонувати хабар≥ ≥ноземним посадовц¤м Ї протизаконним, було вперше встановлено у јкт≥ з корупц≥йних д≥й за кордоном —Ўј 1977 року; в≥д того часу, цей принцип набув законного статусу у межах ќ≈—–, а також у р¤д≥ ≥нших крањн. ÷ей принцип став загальновизнаним у 2003 роц≥, п≥сл¤ прийн¤тт¤ онвенц≥њ ќќЌ проти корупц≥њ. ¬иконанн¤ антикорупц≥йного законодавства у св≥т≥ поки що Ї в≥дносно слабким, але поступово це зм≥нюЇтьс¤. ” крањнах, що розвиваютьс¤, ≥ на нових ринках, де можливост≥ дл¤ корупц≥њ широко розповсюджен≥ через слабк≥сть закон≥в ≥ норматив≥в, питанн¤ корупц≥њ набули важливого пол≥тичного значенн¤, ≥ зростаЇ р≥шуч≥сть щодо того, щоб ос≥б, п≥дозрюваних у корупц≥њ, прит¤гати до судовоњ в≥дпов≥дальност≥. «ростаЇ також к≥льк≥сть приклад≥в, коли крањни, що розвиваютьс¤, можливост≥ ¤ких щодо розгл¤ду таких справ обмежен≥, отримували зовн≥шню допомогу. “ак≥ зм≥ни у законодавчому середовищ≥, нормативах та њх виконанн≥ ускладнюють можливост≥ б≥знес-менеджер≥в щодо оц≥нки та чисельного вираженн¤ юридичних ризик≥в, ¤к≥ виникають через корупц≥ю.

ƒосв≥д останн≥х рок≥в доводить, що репутац≥¤ компан≥й, пол≥тика та д≥њ ¤ких не в≥дпов≥дають високим етичним стандартам, або ¤к≥ несерйозно ставл¤тьс¤ до дотриманн¤ закон≥в ≥ запоб≥ганн¤ корупц≥йним д≥¤м, зазнаЇ серйозного ризику. √лобальн≥ бренди коштують м≥ль¤рди долар≥в, ≥ ц¤ варт≥сть значною м≥рою визначаЇтьс¤ репутац≥Їю. «а оц≥нками корпорац≥њ Ђ≤нтербрендї, проведеними у 2004 роц≥, компан≥¤ Ђ ока-колаї варта 67 м≥ль¤рд≥в долар≥в. ∆урнал Ђ≈коном≥стї (Economist) зазначаЇ, що Ђјмериканська страхова компан≥¤ Aon нещодавно провела опитуванн¤ 2000 акц≥онерних ≥ приватних компан≥й ≥ встановила, що вс≥ вони вважають ризик дл¤ репутац≥њ своЇю найб≥льшою небезпекою.ї ≤нколи буваЇ досить самих лише п≥дозр у неправильних д≥¤х, щоб репутац≥њ було завдано шкоди, нав≥ть ¤кщо суд згодом встановить, що корупц≥йн≥ д≥њ не мали м≥сц¤. ƒл¤ компан≥њ вкрай важливо ¤кнайшвидше спростувати будь-¤к≥ безп≥дставн≥ п≥дозри, продемонструвавши, що вона д≥Ї прозоро ≥ маЇ стратег≥ю та процедури, розроблен≥ на попередженн¤ корупц≥њ.

«араз уже зрозум≥ло, що корупц≥¤ значною м≥рою п≥дриваЇ св≥товий соц≥альний, економ≥чний та еколог≥чний розвиток. –есурси в≥двол≥каютьс¤ на неналежн≥ ц≥л≥, а ¤к≥сть послуг ≥ матер≥ал≥в, що використовуютьс¤ дл¤ розвитку, серйозно страждаЇ. ÷е руйн≥вно впливаЇ на б≥дн≥ громади, ¤к≥ намагаютьс¤ пол≥пшити своЇ житт¤, у багатьох випадках руйнуючи саму основу сусп≥льства. ÷е призводить до еколог≥чноњ безгосподарност≥, зниженн¤ умов прац≥, та до обмеженого доступу до основних прав людини.

Ѕ≥знес зац≥кавлений у соц≥альн≥й стаб≥льност≥ та у економ≥чному зростанн≥ м≥сцевих громад. “аким чином, комерц≥йн≥ компан≥њ потерпають, хоча й непр¤мо, в≥д втрачених можливостей щодо розширенн¤ ринку та мереж постачанн¤. Ѕ≥знесов≥ кола можуть ≥ мають в≥д≥гравати роль в тому, щоб корупц≥¤ стала неприйн¤тною. ќкр≥м того, важливо визнати, що корупц≥¤ в≥двертаЇ ресурси в≥д њхнього належного використанн¤. ‘≥нансов≥ ресурси, ¤к≥ були призначен≥ дл¤ м≥сцевого розвитку, в результат≥ корупц≥њ можуть опинитис¤ в ≥ноземному банку, зам≥сть того, щоб бути використаними на м≥сцев≥ закуп≥вл≥ та на стимул¤ц≥ю м≥сцевоњ економ≥ки. ” той же час, вона викривлюЇ конкуренц≥ю ¤к у громадському, так ≥ у приватному секторах. ” б≥льшост≥ випадк≥в, послуги та продукц≥¤, ¤к≥ закуповуютьс¤, мають нижчу ¤к≥сть, н≥ж т≥, ¤к≥ оч≥кувалис¤ або ¤к≥ були передбачен≥ контрактами. ƒовгострокова стаб≥льн≥сть б≥знесу також залежить в≥д в≥льноњ та чесноњ конкуренц≥њ.

орупц≥йн≥ д≥њ також супроводжують ≥ полегшують торг≥влю наркотиками та орган≥зовану злочинн≥сть. ¬≥дмиванн¤ грошей та незаконн≥ м≥жнародн≥ грошов≥ перекази, зокрема, використовуютьс¤ у ¤кост≥ допом≥жних механ≥зм≥в м≥жнародного тероризму. √лобальн≥ комерц≥йн≥ компан≥њ повинн≥ увесь час пильно стежити за тим, щоб не бути звинуваченими у зв'¤зках ≥з такими гострими м≥жнародними проблемами.

¬ищенаведену ≥нформац≥ю вз¤то з≥ сп≥льного виданн¤ √лобального ƒоговору, ‘оруму л≥дер≥в м≥жнародного б≥знесу принца ”ельського (Prince of Wales International Business Leaders Forum) та орган≥зац≥њ Ђ“рансперенс≥ ≤нтернешнлї (Transparency International) ЂЅ≥знес проти корупц≥њ Ц структура дл¤ д≥њ. ¬иконанн¤ 10-го, антикорупц≥йного принципу √лобального ƒоговору.ї

Ђ—лужба економ≥чноњ безпекиї Ї прибутковою орган≥зац≥Їю ≥ утримуЇтьс¤ за рахунок кошт≥в отриманих в≥д своЇњ д≥¤льност≥. “ому надзвичайно важливо, щоб орган≥зац≥¤ могла залучати достатн≥й обс¤г кошт≥в в≥д орган≥зац≥й, ¤к≥ створюють цей дох≥д, могли в≥льно, без зайвих перешкод, орган≥зовуватис¤ та д≥¤ти; бути незалежними в≥д держави, в≥дкритими й п≥дзв≥тними сусп≥льству.

÷е в свою чергу визначаЇ такий важливий аспект д≥¤льност≥ нашоњ орган≥зац≥њ, ¤к встановленн¤ правил гри державних установ ≥ п≥дприЇмств, банк≥в та силових структур, ¤к одного з активних учасник≥в розбудови громадського сусп≥льства. јдм≥н≥стративне втручанн¤ орган≥в влади, невиражена ф≥скальна пол≥тика, ≥ ¤к насл≥док перех≥д до т≥ньових, корупц≥йних схем суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва, що призупин¤Ї ≥ процеси стимулюванн¤ росту ≥ розвитку др≥бних суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ≥ перетворенн¤ њх в динам≥чн≥ компан≥њ, ¤к≥ працюють на св≥й ≥м≥дж та в≥дкрито декларують своЇ ф≥нансове становище, сплачуючи податки добров≥льно. ј це перешкода розвитку громадського сектору.

Ќа умовах р≥вноправного партнерства, сп≥впрац≥, з органами влади вс≥х р≥вн≥в, п≥дприЇмницькими структурами, неур¤довими громадськими орган≥зац≥¤ми, «ћ≤ приймати участь у програмах розвитку сусп≥льства в рег≥онах, де представлена наша орган≥зац≥¤, у вигл¤д≥ ѕравозахисного п≥дрозд≥лу, в ¤ких обірунтовано будуть представлен≥ шл¤хи дос¤гненн¤ достойних умов житт¤ та розвитку кожного громад¤нина з урахуванн¤м рег≥ональних переваг.

ƒл¤ зд≥йсненн¤ своЇњ д≥¤льност≥, б≥знес все б≥льше й б≥льше потребуЇ стаб≥льного м≥жнародного середовища. Ѕагато компан≥й пересв≥дчилис¤ у перевагах веденн¤ д≥¤льност≥ у крањнах, ¤к≥ керуютьс¤ на основ≥ верховенства права та поваги до прав людини. ќкр≥м того, компан≥њ, що захищають ≥ п≥дтримують права людини, можуть отримувати певн≥ комерц≥йн≥ та ≥нш≥ переваги, зокрема:

ѕол≥пшен≥ стосунки м≥ж зац≥кавленими особами
ѕол≥пшений процес прийн¤тт¤ на роботу, утриманн¤ та мотивац≥њ сп≥вроб≥тник≥в
Ќад≥йн≥ш≥ л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥
¬ищий ступ≥нь захищеност≥ ≥нвестиц≥й у крањнах, ¤к≥ керуютьс¤ на основ≥ верховенства права та поваги до прав людини
ћенший ризик скарг ≥з боку споживач≥в
ћенший ризик юридичних пересл≥дувань, пов'¤заних ≥з правами людини
ћенший ризик шкоди дл¤ репутац≥њ

ѕрот¤гом останнього дес¤тил≥тт¤, значенн¤ комерц≥йних компан≥й дл¤ питань прав людини розгл¤далас¤ все уважн≥ше. ’оча багато компан≥й дотримуютьс¤ забезпеченн¤ прав людини у своњй повс¤кденн≥й д≥¤льност≥, проход¤ть дискус≥њ стосовно того, ¤к≥ саме права людини можуть ≥ повинн≥ застосовуватис¤ до комерц≥йних компан≥й, ¤ким саме чином, ≥ що повинно в≥дбуватис¤ у випадках, коли компан≥њ звинувачуютьс¤ у порушенн≥ прав людини.

“очн≥ рамки сфери в≥дпов≥дальност≥ компан≥й по в≥дношенню до прав людини все ще не визначен≥. ” 2005 роц≥ ом≥с≥¤ ќќЌ з прав людини звернулас¤ до √енерального —екретар¤ ≥з проханн¤м про призначенн¤ —пец≥ального представника дл¤ визначенн¤ ≥ роз'¤сненн¤ стандарт≥в в≥дпов≥дальност≥ та зв≥тност≥ компан≥й щодо прав людини. ÷¤ робота продовжуЇтьс¤ до цього часу, але оч≥куЇтьс¤, що њњ буде завершено у 2008 роц≥.

” 2003 роц≥ експертна група з ќрган≥зац≥њ об'Їднаних нац≥й розробила Ќорми, у ¤ких м≥ст¤тьс¤ зобов'¤занн¤ компан≥й стосовно прав людини, зосереджуючись на прав≥ на р≥вн≥ можливост≥ та в≥дсутн≥сть дискрим≥нац≥њ, прав≥ ос≥б на захист, правах прац≥вник≥в, захист≥ споживач≥в, захист≥ навколишнього середовища, а також на економ≥чних, соц≥альних ≥ культурних правах. ’оча ц≥ Ќорми не мають формального юридичного статусу, вони можуть служити ≥люстрац≥Їю тим компан≥¤м, ¤к≥ бажають краще зрозум≥ти питанн¤ прав людини та зм≥ст зобов'¤зань стосовно прав людини, ¤ких вони набувають, приЇднуючись до √лобального ƒоговору.

«винуваченн¤ у порушенн¤х прав людини можуть завдати серйозноњ шкоди репутац≥њ компан≥њ. –епутац≥¤ компан≥й, ¤к≥ волод≥ють в≥домими брендами, особливо вразлива до звинувачень у порушенн≥ прав людини. «а ≥нформац≥Їю ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ роботодавц≥в, сама лише п≥дозра у тому, що компан≥¤ використовуЇ дит¤чу працю в своњй д≥¤льност≥, безпосередньо чи опосередковано, може негайно завдати удари по њњ репутац≥њ, ≥ загрожуЇ бойкотом з боку споживач≥в.

–епутац≥¤ компан≥й, ¤к≥ не ставл¤тьс¤ серйозно до п≥дозр у порушенн¤х прав людини, може зазнати значноњ шкоди в очах ключових зац≥кавлених ос≥б, зокрема споживач≥в, ≥нвестор≥в, акц≥онер≥в, а також тепер≥шн≥х ≥ майбутн≥х прац≥вник≥в.

омпан≥њ можуть також зазнавати судового пересл≥дуванн¤, ¤кщо не вир≥шують питанн¤ дотриманн¤ прав людини у сферах свого впливу. ѕотерп≥л≥ в≥д порушень прав людини все част≥ше звертаютьс¤ до юридичних форм в≥дшкодуванн¤, змушуючи компан≥њ нести в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤.

¬ результат≥ порушенн¤ прав людини в процес≥ своЇњ д≥¤льност≥, компан≥њ також ризикують стосунками з ≥нвесторами. «а результатами досл≥дженн¤, проведеного серед п'¤ти найб≥льших компан≥й у всьому св≥т≥, 36 в≥дсотк≥в опитаних розпов≥ли про випадки в≥дмови в≥д запланованого ≥нвестиц≥йного проекту, а 19 в≥дсотк≥в Ц про повне виведенн¤ ≥нвестиц≥й ≥з крањни у зв'¤зку ≥з питанн¤ми порушень прав людини.

«усилл¤ми ќрган≥зац≥њ робитьс¤ справа об'Їднати зусилл¤ р≥зних г≥лок сусп≥льства дл¤ виробленн¤ Їдиноњ стратег≥њ щодо створенн¤ в ”крањн≥ спри¤тливого правового пол¤, справедливого розпод≥лу сусп≥льних благ, що зробить можливою нормальну д≥¤льн≥сть вс≥х учасник≥в сусп≥льного житт¤.

« допомогою ѕравозахисних п≥дрозд≥л≥в ми прагнемо вивчити проблематику вс≥х наших м≥ст ≥ м≥стечок, селищ ≥ с≥л зважаючи на переваги ≥ вади кожного дл¤ посиленн¤ орган≥зац≥њ.

ЌаголошуЇмо, що Ђ—лужба економ≥чноњ безпекиї не Ї пол≥тичною орган≥зац≥Їю, ≥ њњ д≥¤льн≥сть спр¤мована насамперед на розбудову внутр≥шньоњ, незалежноњ в≥д державних ≥нституц≥й структури.

ћи намагатимемось дати можлив≥сть реал≥зуватис¤ кожному зац≥кавленому в наш≥й сп≥льн≥й прац≥.

«атверджено

у нов≥й редакц≥њ в≥д

Ђ02ї липн¤ 2009 року

√олова Ђ—лужби економ≥чноњ безпекиї

ќ.ћ. узнЇцов

¬ы можете св¤затьс¤ с нами:

по телефону +38(067) 708-3-907; (050) 511-2-483, e-mail :sebd@yandex.ru